ІНДИВІДУАЛЬНА ФОРМА НАВЧАННЯ
20 серпня 2019 року набула чинності нова редакція Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти. Батьки мають можливість обирати спосіб та форму навчання дитини, орієнтуючись на її потреби та здібності. 10 лютого 2021 року наказом №160 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства освіти і науки України» внесено зміни до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти.
У школі учням доступні три форми, за якими можна організувати індивідуальне навчання : екстернатна, сімейна (вона ж — домашня) та педагогічний патронаж.
Екстернатна форма — це коли учень самостійно засвоює весь матеріал, після чого у школі оцінюють його знання. Таке навчання орієнтоване на учнів, які опанували або можуть опанувати один чи декілька предметів, класів чи навіть рівнів освіти швидше своїх однолітків.
Сімейна (домашня) форма передбачає, що весь освітній процес для учня самостійно організовують його батьки. Вони ж несуть відповідальність за здобуття знань на рівні Держстандарту. Разом з тим учень має бути зарахованим до певного закладу, який відстежуватиме його прогрес у навчанні.
Педагогічний патронаж — форма, у випадку якої освітній процес і засвоєння знань забезпечує педагогічний працівник. Така форма передбачена для учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу щодня, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або потребують навчання біля лікарняного ліжка.
Організація навчання за індивідуальною формою у школі здійснюється відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти.
Міністерство освіти і науки України опублікувало роз’яснення щодо найпоширеніших запитань батьків про індивідуальну форму навчання.
1. Як почати навчання за індивідуальною формою?
Будь-яка форма освіти, в тому числі й індивідуальна, потребує, щоб учня зарахували до закладу — для цього потрібно подати необхідні документи.
Основний документ для зарахування або переведення на індивідуальну форму навчання — це заява одного з батьків дитини або самого учня, якщо він є повнолітнім. До заяви додаються:
- документ, що посвідчує особу учня;
- медична довідка N 086-1/о;
- документ про освіту, якщо він є.
Можуть знадобитись і додаткові документи. Скажімо, необхідно буде документально підтвердити підстави для навчання на екстернаті або обставини для застосування педагогічного патронажу (наприклад, стан здоров’я, знаходження під вартою або засудження, статус біженця). Іноземці та особи без громадянства додатково подають копію документа, що підтверджує законність їхнього перебування в Україні.
2. На індивідуальну форму можна потрапити лише на початку навчального року?
Так, окрім окремих випадків. Зарахування на індивідуальну форму освіти зазвичай проводиться до початку навчального року.
Переведення на індивідуальну форму може відбуватись і протягом навчального року, але не пізніше ніж за 3 місяці до річного оцінювання чи державної підсумкової атестації. Однак таке обмеження не застосовується для переведення на педагогічний патронаж.
Для осіб, які здобували чи здобувають освіту за кордоном або мають відношення до тимчасово окупованих територій, зарахування та переведення на екстернат можливе протягом усього календарного року.
3. Чи можуть перевести з індивідуальної форми на інституційну?
Так, якщо індивідуальна форма не приносить результату. Рішення про це можуть прийняти батьки та педагогічна рада закладу.
Таку норму можуть застосувати до учня 9 класу, який під час навчання за індивідуальною формою показав низький результат з предмету, який він вивчав поглиблено. Або до учня на сімейній або екстернатній формі, який показує низький рівень навчальних досягнень.
4. Чи можна поєднувати різні форми навчання?
Так, законом це передбачено. Таке поєднання має бути реалізовано через індивідуальний навчальний план, який формують для учня в закладі освіти.
Про поєднання різних форм навчання також варто одразу зазначати в заяві.
5. Що таке індивідуальний навчальний план?
Він обов’язковий? Так, вчасно розроблений і затверджений індивідуальний навчальний план є обов’язковим для навчання за індивідуальною формою освіти.
Він розробляється на основі навчального плану — складової освітньої програми, яку використовує заклад. Зазвичай це освітня програма, із якою працює школа. Але учень або його батьки можуть обирати й іншу освітню програму. Основна вимога — програма має забезпечувати виконання стандарту освіти.
Виконання інваріантної частини (опанування базових, вибірково-обов’язкових предметів) навчального плану під час індивідуального навчання залишається обов’язковим.
Очікувані результати навчання для індивідуальної форми не зменшуються і залишаються на одному рівні з іншими формами.
6. Які права має учень на індивідуальній формі?
Такі ж, як і учень, який вчиться за інституційною формою. Учень на індивідуальній формі має можливість використовувати всю інфраструктуру закладу — навчальну, спортивну, наукову тощо. Він також має можливість оформити учнівський квиток і користуватись необхідними підручниками, в тому числі й електронними.
Учень також може розраховувати на допомогу педагогічних працівників, мати психологічний і соціально-педагогічний супровід, проходити оцінювання навчальних досягнень та/або державну підсумкову атестацію, а також одержати документ про освіту.
7. Як оцінюють учня на індивідуальній формі?
Оцінювання результатів навчання і атестація за всіма формами індивідуальної освіти відбувається у закладі.
Форму, зміст і спосіб поточного та підсумкового оцінювання обирає заклад освіти. Форми та засоби оцінювання можуть бути описані в індивідуальному навчальному плані учня. У такому випадку педагогічні працівники мають дотримуватись зазначених форм.
Важливо пам’ятати, що лише наявність портфоліо, індивідуального освітнього профайлу та інших форм фіксації індивідуальних досягнень учня (без підсумкового оцінювання та/або атестації) не є підставою для переведення до наступного класу та видання документа про освіту.
8. Чи потрібно платити за індивідуальну освіту?
Ні, додаткової оплати такої освіти з боку батьків учня не передбачено. Однак це не стосується випадків, коли оплату за освітні та інші послуги вказано у відповідних договорах. Законодавство також не передбачає перерахування коштів батькам, які самостійно організовують навчання своїх дітей.
Це ж саме стосується і випадків, якщо батьки звертаються із таким завданням до сторонніх суб’єктів — організацій, навчальних центрів, репетиторів.
9. Індивідуальне навчання — це коли немає однокласників?
Не зовсім так. Учень, який навчається за індивідуальною формою, більшість навчального часу проводить самостійно. Але індивідуальна форма не обмежує у спілкуванні з іншими учнями — ані в неформальному, ані на території школи.
Учень може брати участь в екскурсіях, практичних заняттях. А під час педагогічного патронажу вчитель може періодично залучати учня до учнівського колективу з метою соціалізації.
10. Чи можуть учні на індивідуальній формі брати участь в олімпіадах?
Так, учні, що навчаються на індивідуальній формі, можуть на загальних підставах брати участь в олімпіадах, турнірах, конкурсах та інших змаганнях.
Вони також на рівні з іншими учнями мають право на відзначення успіхів у навчанні. Їх можуть нагороджувати похвальними листами та грамотами, золотою та срібною медалями.
11. Інклюзивна освіта — теж форма індивідуальної?
Ні, поняття інклюзивної освіти — набагато ширше. Навчання для осіб з особливими освітніми потребами організовується і за денною або вечірньою формами здобуття освіти. Якщо ж стан здоров’я вимагає цього, учень або його батьки можуть обрати дистанційне навчання або одну з форм індивідуального.
А Л Г О Р И Т М
роботи щодо організації навчання за екстернатною формою
1. Здобуття освіти за екстернатною формою не обмежується віком.
2. Зарахування особи на екстернат для проходження річного оцінювання та/або атестації здійснюється за письмовою заявою повнолітньої особи або батьків (одного з батьків) неповнолітньої особи чи інших її законних представників. Заява подається тільки на ім’я директора закладу загальної середньої освіти.
3. Прийом заяв на навчання за екстернатною формою починається з 1 вересня і закінчується не пізніше ніж за три місяці до початку проведення відповідного річного оцінювання чи атестації.
4. Для осіб, які навчалися або навчаються за кордоном, а також для осіб, які проживали чи проживають на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, приймання заяв здійснюється протягом всього календарного року.
5. При прийнятті заяв необхідно:
– перевірити, чи підлягає дана особа вимогам щодо організації екстернатної форми навчання ( п.1.р.ІІ. Положення про екстернат);
– звернути увагу на місце проживання особи, місце попереднього навчання;
– підтвердити законність перебування в Україні (іноземці та особи без громадянства).
6. До заяви додаються: копія свідоцтва про народження або паспорта, свідоцтво про базову загальну середню освіту (оригінал) або табель успішності за відповідний клас, відповідні документи, що підтверджують наявність підстав для проведення річного оцінювання та/або атестації екстерном.
7. У разі відсутності документа про наявний рівень заклад освіти самостійно визначає освітній рівень екстерна (п.5.Р.ІІ Положення про екстернат).
8. Екстерни з числа випускників закладів освіти попередніх років, які у свій час не мали річного оцінювання навчальних досягнень з певних предметів, проходять річне оцінювання лише з цих предметів.
9. Екстерн має право на проведення оцінювання рівня його навчальних досягнень за один або більше років навчання в межах одного або декількох освітніх рівнів (початкової, базової чи повної загальної середньої освіти) протягом одного навчального року. З цією метою для екстерна керівником закладу загальної середньої освіти затверджуються індивідуальний навчальний план, графік консультацій з навчальних предметів.
10. Екстернам, які проживають або проживали на неконтрольованих територіях, та в один рік проходять атестацію за курс базової і повної загальної середньої освіти, надається право проходження атестації за курс базової загальної середньої освіти без наявності річного оцінювання навчальних досягнень, окрім навчальних предметів: українська мова та література, історія України, географія України, правознавство.
11. Екстерн бере участь у зовнішньому незалежному оцінюванні на загальних підставах.
12. Екстерни, які опанували навчальний матеріал, визначений загальноосвітніми програмами на високому рівні, можуть нагороджуватись похвальним листом «За високі досягнення у навчанні» або похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів». Положенням про золоту медаль “За високі досягнення у навчанні” та срібну медаль “За досягнення у навчанні”, передбачено нагородження медалями осіб, які навчалися за екстернатною формою навчання. З цією метою нагородження екстернів здійснюється за результатами річного оцінювання та державної підсумкової атестації, оскільки екстернатна форма навчання не передбачає семестрового оцінювання та за погодженням з відділом освіти (р. ІІІ Положення про золоту медаль “За високі досягнення у навчанні” та срібну медаль “За досягнення у навчанні”).
Організація екстернату за відповідний освітній рівень
(за курс початкової та/або базової
та/або повної загальної середньої освіти)
1. Про зарахування особи на екстернат видається наказ керівника закладу загальної середньої освіти.
2. Після зарахування дані про екстерна заносяться до алфавітної книги. Для екстернів, які є учнями даного закладу в алфавітній книзі зміни не здійснюються.
3. Оформляється особова справа звичайного зразка, на якій проставляється номер реєстрації в алфавітній книзі. В учнів, які переводяться на екстернат і навчаються у даному закладі № особової справи не змінюється.
4. Оформлюється класний журнал звичайного зразка.
5. Для екстерна (групи екстернів) складається індивідуальний навчальний план, який затверджується директором.
6. Перелік предметів для річного оцінювання визначається навчальним закладом відповідно до навчального плану (усі предмети інваріантної складової).
7. Організовуються консультації з навчальних предметів.
8. Наказом затверджується графік проведення консультацій; графік проведення річного оцінювання, в якому зазначені навчальні предмети та форма проведення річного оцінювання; завдання для проведення річного оцінювання; склад атестаційних комісій для проведення річного оцінювання.
9. Для проведення річного оцінювання відводиться 1 академічна година (один урок) з кожного предмета. На перевірку робіт відводиться не більше: 20 хвилин на кожну роботу з української мови або мов національних меншин (диктант); 30 хвилин на кожну роботу з усіх інших предметів.
10. На проведення консультацій відводиться по 15 хвилин на одного екстерна з кожного предмета згідно з графіком, затвердженим керівником закладу загальної середньої освіти (але не більше 3 годин на предмет відповідного класу).
11. Виставлення річної оцінки з кожного предмета проводиться до 30 травня поточного року. Оцінювання осіб, зазначених у п.4 р.ІІ цього Положення, може проводитися протягом всього календарного року.
12. Письмові роботи зберігаються протягом року.
13. Результати річного оцінювання екстернів оформлюються протоколом, форма якого наведена в додатку 2 Положення про екстернат.
14. Проходження ДПА здійснюється на загальних підставах відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації.
15. Склад державних атестаційних комісій погоджується у відділі освіти не пізніше ніж за два тижні до початку проведення атестації.
16. Результати атестації оформляються протоколом за формою, наведеною у додатку до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979.
17. Результати річного оцінювання та ДПА заносяться в оформлений для екстернів класний журнал. За результатами річного оцінювання та атестації рішенням педагогічної ради та наказом керівника закладу загальної середньої освіти екстерну видаються табель успішності, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту.
18. Рішення про випуск учнів і отримання ними відповідних документів про освіту приймається на засіданні педагогічної ради і затверджується наказом по школі.
19. Екстернам, які пройшли річне оцінювання і мають відповідні оцінки, але не пройшли атестацію, видається табель з річними оцінками, що дає право пройти атестацію (без річного оцінювання) у наступному навчальному році.
20. У алфавітній книзі і класному журналі робляться відповідні записи.
Організація екстернату
(перевідний екстернат 2-8, 10 класи)
1. Заяви на перевідний екстернат (2-8, 10 класи) подаються батьками учнів або особами, які їх замінюють до закладу освіти, де навчається учень, згідно п.4.р.ІІ Положення.
2. На навчання за екстернатною формою переводяться учні, які мають високий рівень навчання з усіх предметів; за роки навчання були нагороджені похвальним листом «За високі досягнення у навчанні», прискорено опанували навчальний матеріал відповідного класу, ступеня навчання, з будь-яких поважних причин не мають змоги відвідувати навчальні заняття в закладі загальної середньої освіти.
3. Після прийому заяви від батьків учня або осіб, які їх замінюють, на засідання педагогічної ради виноситься питання «Про надання можливості учню (П.І.Б.; клас) пройти атестацію за наступний клас (конкретно) у формі екстернату». Приймається рішення: «Перевести на екстернатну форму навчання учня (П.І.Б, клас) і проходження ним річного оцінювання за (конкретно клас, класи) екстернатом».
4. Видається наказ по закладу «Про переведення на екстернатну форму навчання учня (П.І.Б.; клас) і надання дозволу пройти річне оцінювання за (конкретно клас, класи) екстернатом».
5. В учнів, які переводяться на екстернат і навчаються у даному закладі № особової справи не змінюється.
6. Заводиться окремий класний журнал звичайного зразка.
7. Для екстерна (групи екстернів) складається індивідуальний навчальний план, який затверджується наказом керівника.
8. Перелік предметів, з яких здійснюється атестація, визначається з урахуванням усіх навчальних предметів інваріантної складової навчального плану відповідного класу конкретного закладу освіти.
9. Організовуються консультації з навчальних предметів.
10. Наказом затверджується графік проведення консультацій; графік проведення річного оцінювання, в якому зазначені навчальні предмети та форма проведення річного оцінювання; завдання для проведення річного оцінювання; склад атестаційних комісій для проведення річного оцінювання.
11. Для проведення річного оцінювання відводиться 1 академічна година (один урок) з кожного предмета. На перевірку робіт відводиться не більше: 20 хвилин на кожну роботу з української мови або мов національних меншин (диктант); 30 хвилин на кожну роботу з усіх інших предметів.
12. На проведення консультацій відводиться по 15 хвилин на одного екстерна з кожного предмета згідно з графіком, затвердженим керівником закладу освіти (але не більше 3 годин на предмет відповідного класу).
13. Виставлення річної оцінки з кожного предмета проводиться до 30 травня поточного року. Оцінювання осіб, зазначених у п.4 р.ІІ цього Положення, може проводитися протягом всього календарного року.
14. Письмові роботи зберігаються протягом року.
15. Результати річного оцінювання екстернів оформлюються протоколом, форма якого наведена в додатку 2 Положення про екстернат.
16. За результатами атестації педагогічною радою приймається рішення про переведення учня до класу, що є наступним тому, за який складено атестацію, або надає рекомендації щодо доцільності продовжити навчання в класі, до якого учень був переведений відповідним рішенням педагогічної ради.
17. За рішенням педагогічної ради видається відповідний наказ керівника.
18. У алфавітній книзі і класному журналі робляться відповідні записи.
Як перейти на сімейну форму навчання: покрокова інструкція
https://znayshov.com/News/Details/Yak_pereity_na_simeinu_formu_navchannia_pokrokova_instruktsiia